Психологами був проведений такий експеримент. В кімнату, де було багато цікавих предметів, запрошували батьків з дитиною. Їм повідомляли, що до початку експерименту ще півгодини, тому вони можуть робити все, що хочуть. Після цього їх залишали у кімнаті самих. Одні батьки разом з дитиною починали роздивлятись і обговорювати всі пристрої, інші – лише розглядали їх, а треті так і просиділи всі півгодини в очікуванні «експерименту». Наступна перевірка дітей показала, що рівень їх допитливості майже повністю відповідав поведінці батьків у цьому експерименті.
Вчіться відповідати на запитання
Ніколи не кажіть дитині: «Я тобі потім розповім».
Маляті цікаво почути відповідь саме зараз, оскільки її щось здивувало або є для неї незрозумілим. Можливо, через півгодини вона й не згадає, про що запитувала. Тому не лінуйтеся, не розповідайте дитині, як ви сильно зайняті й що «завтра ви обов'язково про це поговорите». У результаті ви тільки зведете нанівець бажання дитини пізнавати що-небудь нове.
Подивіться на світ очима дитини.
Декілька порад щодо формування свідомого та швидкісного читання
ФОРМУЛА УСПІХУ
ПОРІВНЮВАТИ СЕБЕ ПОТРІБНО ТІЛЬКИ ІЗ СОБОЮ ВЧОРАШНІМ
1. Відпрацювання складових таблиць до автоматизму. Щоденна 2-3 хвилинна розминка перед читанням тексту.
2. Перевага мовчазного читання над читанням вголос, нічого не промовляючи про себе з подальшим повідомленням суті прочитаного.
3. Читання дитячої літератури окремо дітьми та батьками з подальшим обговоренням змісту та прочитуванням епізодів (Мені сподобалось як..).
4. Частота читання (вдень, ввечері, перед сном, читання вивісок, афіш, інформації на упаковках тощо)
5. Розширення кута зору (пірамідки слів, таблиці Шульте, читання не відриваючись від уявної (розкресленої) лінії посередині сторінки).
6. Систематичне відвідування бібліотеки, обмін книг з друзями, покупка книги щомісяця у книжковому магазині.
7. Розвиток мислення та пам’яті (мовні ігри, анаграми, розвиток фотографічної пам’яті).
8. Періодичні самозаміри техніки читання
Пам'ятка для батьків «Як допомагати дитині в приготуванні домашніх завдань?»
— Посидьте зі своєю дитиною на перших порах виконання домашніх завдань. Тому,наскільки спокійними і упевненими будуть її перші кроки,залежать її майбутні шкільні успіхи.
—-Оформіть робоче місце дитини, поставте красивий і зручний стіл, повісьте лампу, розклад уроків, цікаві вірші і побажання школяреві перед початком виконання уроків.
—Постійно вимагайте від дитини приведення в порядок робочого місця. Якщо їй важко це робити або вона втомилася, допоможіть їй.
— Якщо дитина у вашій присутності робить уроки,нехай сформулює вам,що вона повинна зробити.Це заспокоює дитину, знімає тривожність.
—Якщо дитина щось робить не так, не поспішайте її лаяти.Те, що вам здається простим і зрозумілим, для неї поки здається таємничим і важким.
—Вчіть вашу дитину не відволікатися під час виконання уроків; якщо дитина відволікається, спокійно нагадуйте їй про час, відведений на виконання уроків.
— Якщо дитина виконує письмове завдання,звертайте більше уваги на те,щоб вона писала чисто, без помарок, із дотриманням полів.
— Непримушуйте свою дитину багато разів переписувати домашнє завдання. Це підірве ваш авторитет і її інтерес до школи і навчання.
— Прагніть якомога раніше привчити дитину робити уроки самостійноі звертатися до вас лише у разі потреби.
— Кожного разу, коли вам хочеться вилаяти свою дитину за погану оцінку або неакуратно зроблене завдання,пригадайте себе в її віці, посміхніться і подумайте над тим, чи захоче ваша дитина через багато-багато років пригадати вас і ваші батьківські уроки.
—Навчіть її виконувати будь-яку справу у тому числі і домашні завдання іззадоволенням,без злості і роздратування. Це збереже її і ваше здоров'я.
—Врешті-решт, радійте тому, що у вас є таке щастя із кимось робити уроки, комусь допомагати дорослішати!
Comments